- прикріпити
- [приекр'іпи/тие]
-р'іпл'у/, -р'і/пиеш, -р'і/пиемо/, -р'і/пиетеи, -р'і/пл'ат'; нак. -р'іпи/, -р'іп'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прикріпити
Смотреть что такое "прикріпити" в других словарях:
прикріпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прикріпити — див. прикріплювати … Український тлумачний словник
прикріпити — див. прикріплювати … Словник синонімів української мови
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
прикріплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикріпити. || прикрі/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
прикріплення — я, с. Дія та її результат за знач. прикріпити і прикріпитися … Український тлумачний словник
учепити — (вчепи/ти), еплю/, е/пиш; мн. уче/плять; док., перех., розм. 1) Повісити, прикріпивши за що небудь. || Прикріпити до чого небудь шпилькою і т. ін. 2) Торкнути кого , що небудь під час руху … Український тлумачний словник
зашурупити — плю, пиш, док., зашуру/плювати, юю, юєш, недок. Закріпити, прикріпити за допомогою шурупа (шурупів) … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
засідлати — а/ю, а/єш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі … Український тлумачний словник
